Плінтус РР самоклейний білий із золотою смужкою 2300*140*4 мм (1812)

Плінтус ПП з пористого поліпропілену — декоративний елемент, що встановлюється вздовж нижньої частини стіни для прикриття стику між стіною та підлогою. Завдяки клейовій основі він легко монтується без застосування додаткових матеріалів і є ідеальним доповненням у різних інтер'єрних рішеннях.

Матеріал: пористий поліпропілен (ППП)

Розміри: 140 х 2300 х 4 мм

Вага: 130 г

Фактура: рельєфна матова поверхня

Плінтус складається з таких шарів:

1. ПВХ плівка (з лицьового боку) — це полімер, що складається з довгих ланцюгів молекул вінілхлориду, у яких містяться атоми хлору, це надає матеріалу стійкості до дії хімічних речовин, а завдяки аморфності структури, ПВХ дуже пружний, має мала вага та стійкість до механічних пошкоджень.
2. Декоративний шар: кольоровий друк високої якості, що довго зберігає свою насиченість.
3. Основний шар із ячої поліпропілену (ППП) — це термопластичний полімер, його структура містить повторювані молекулярні одиниці пропілену. Структура ППП ячориста, завдяки чому матеріал має гарну термоізоляцію й низьку щільність, а відповідно і малу вагу. Пористий поліпропілен також стійкий до вологи та хімічно інертний.
4. Фольгований шар: основна властивість цього шару — відбиття теплових хвиль, що дає змогу мінімізувати теплові втрати, у такий спосіб поліпшити теплоізоляцію приміщення.
5. Клейовий шар: нетоксична основа з високим рівнем адгезії.
6. Захисна плівка — захищає клейовий шар від пересихання та забруднення, легко знімається під час монтажу.

Процес виготовлення:

• Перший етап — підготовка поліпропілену. За допомогою спеціального обладнання сировина змішується у формі гранул або порошку з антистатичними добавками та стабілізаторами, які запобігають руйнуванню полімеру під діями зовнішніх чинників. Після змішування в суміш додають агент, що забезпечує процес спінювання матеріалу під час нагрівання до 240oС. Внаслідок термічної обробки утворюються безліч невеликих кульок, які потім сплаваються в єдину масу під впливом гарячої пари. Остаточну форму матеріал набуває в процесі екструзії. Поліпропілен піддається процесу екструзії, під час якого нагрітий пластичний матеріал пропускається через екструдер (машина для екструзії) за допомогою гвинтового механізму. Це дає змогу формувати матеріал у відповідну форму як плоский профіль для плінтусів. Смуги отриманого пористого поліпропілену набирають міцність і жорсткість упродовж двох днів у процесі повної полімеризації.
• Другий етап — виробництво плінтусу. Смуги пористого поліпропілену піддаються обробці для створення рельєфів і візерунків. Цей етап може містити термічну або механічну обробку. На цьому етапі плінтус, з лицьового боку покривається ПВХ плівкою. Потім треба нанесення клейового шару на задню сторону плінтуса, що забезпечує міцне зчеплення з поверхнею стіни. Клейовий шар покривається захисною плівкою. Оброблені плінтуси ріжуться на кінцеві розміри та упаковуються для подальшого транспортування та зберігання.

Застосування:

підходить для внутрішніх опоряджувальних робіт: декорування та стінок у всіх типах житлових і комерційних приміщень, а також для декорування меблів, дверей та інших рівних поверхонь.

Температурний режим: Пористий поліпропілен може витримувати робочу температуру від -20 °C до +60 °C.

Властивості та переваги матеріалу:

• Легке встановлення: самоклейний шар робить процес укладання швидким і простим, не вимагаючи для монтажу додаткових матеріалів або фахівців. Матеріал укладається стик у стик, його можна різати ножицями або монтажним ножем, між смугами не витрачається, не набухає й не деформується.
• Стійкість до води та хімічних речовин: пористий поліпропілен має гарну стійкість до вологи, це дає змогу застосовувати його приміщення з підвищеною вологістю, а завдяки захисній ПВХ плівці панель можна бути побутовими мийними засобами (без використання щітки з високою абразивною здатністю).
• Ізоляційні властивості: пористий характер матеріалу, крім малої ваги, надає йому якісні тепло- та звукоізоляційні властивості.
• Гнучкість і міцність: гнучкість матеріалу дає змогу йому адаптуватися під різні, навіть не дуже рівні поверхні, водночас зберігаючи міцність.
• Екологічна безпека: поліпропілен не має запаху, а також є безпечним і стабільним матеріалом із погляду довкілля, схильного до вторинного перероблення.

Інструкція з монтажу:

1. Виміряйте довжину поверхні, що обклеюється, для цього необхідно вирахувати периметр кімнати. Наприклад, довжини стін кімнати — 5,60 м і 3,20 м, тоді периметр кімнати Р = 5,6*2+3,2*2=17,6 м.
2. Отриманий периметр необхідно розділити на довжину одного плінтуса (2,8 м) й округлити у велику сторону: 17,6/2,8 = 6,28 округлим до 7 шт.
3. У процесі монтажу можуть виникнути відходи, пов'язані з підрізуванням плінтусу, тому рекомендується додати в розрахунок 1-2 смуги.

Вимоги до поверхонь:

Для успішного монтажу плінтуса на клейовій основі, поверхня, на яку вони встановлюватимуться, має бути:

Монтаж:

Якщо стіна була фарбована або покрита будь-яким іншим матеріалом, потрібно нанесення ґрунтувального шару, щоб забезпечити якісну адгезію.

Рекомендації щодо догляду:

Не використовувати щітки та мочалки з абразивними властивостями, мийні засоби з високою концентрацією лугів або кислот. Для видалення забруднень краще використовувати текстильні або віскозні серветки із застосуванням м'якої побутової хімії.

1. чистий (без пилу, бруду, жиру та інших забруднень);
2. гладка, без помітних нерівностей або тріщин (за потреби скористайтеся замазкою або шпаклівкою);
3. суха (волога може вплинути на клейову основу та її адгезійні здібності);
4. тепла, від 18oС до 25oС (для кращого зчеплення клейового шару з поверхнею);
5. без грибка та цвілі;
6. без старих шпалер або інших декорувальних елементів;
7. Необхідно переконатися, що поверхня, на яку передбачається клеїти плінтуси, відповідає перерахованим вище вимогам. У приміщенні не має бути протягів під час монтуажних робіт.
8. Поступово почати знімати захисну плівку на оберті плінтуса, щоб відкрити клейку поверхню.
9. Необхідно розпочати встановлення з одного кута й акуратно притиснути плінтус до поверхні, стежачи за тим, щоб він встановлювався рівно й акуратно, уникаючи утворення бульбашок або зморщок.
10. Плінтус можна різати, використовуючи водночас канцелярський ніж або ножиці, щоб припасувати його за розміром, особливо на краях і в кутах поверхні.
11. Плінтус потрібно щільно притискати до поверхні рукою або гумовим валиком, щоб забезпечити гарне зчеплення між ним і основою.
12. Плінтуси не підлягають повторному клацанню.